сніговий

-а́, -е́.

1) Прикм. до сніг. || Зробл. із снігу або в снігу. Снігова баба. || Який несе сніг. || Який утворився зі снігу.

••

Снігова́ люди́на — те саме, що є́ті.

Снігова́ вода́ — вода, яка утворилася від танення снігу.

Снігова́ лі́нія (межа́) — лінія в горах, вище якої сніг на поверхні землі зберігається протягом усього року.

2) Вкритий снігом.

3) Схожий на сніг, подібний до снігу (білістю, блиском і т. ін.). Снігова постеля. Сніговий халат.

4) Багатий снігами.

5) Уживається як складова частина ботанічних і зоологічних назв, термінів.

••

Снігова́ вівця́ — ссавець родини овець; поширена в горах Південно-Східного Сибіру та Північної Америки.

Снігова́ плі́сень — грибкова хвороба озимих зернових культур і багаторічних злакових трав, яка розвивається в період танення снігу.

Снігова́ сліпота́ — ураження очей, викликане довгим перебуванням на освітленому сонцем засніженому просторі.

Снігови́й барс — рід хижих ссавців родини котячих.